ДТЕК зупиняє роботу з невідомих причин?

      Комментарии к записи ДТЕК зупиняє роботу з невідомих причин? отключены

«Профессионально управлять — это значит не мешать профессионалам работать». Рінат Ахметов.

Приватна компанія найбагатшої людини України Ріната Ахметова ДТЕК зупиняє роботу найпотужніших у країні шахт та гірничо-збагачувальних комбінатів. Прес-служба компанії називає причину: системна криза в енергетичній галузі України. Пов’язані з ДТЕК політики звинувачують владу у штучному створенні цієї кризи. 

Але — чи так це насправді? Чи не доклав руку до кризових явищ найбільший приватний гравець енергетичного поля?

Хто насправді жертва, а хто хижак?

Зараз ми розкажемо, як “професіонали” Ріната Ахметова тиснуть на владу, зловживають монопольним становищем, зупиняють власні шахти та кидають напризволяще шахтарські містечка, закривають енергоблоки на ТЕС, але при цьому інтенсивно нарощують видобуток зеленої електрики, яку продають державі за найвищою у світі ціною.

 

 

  • ДТЕК+

 

Добропілля-

Справжній стиль роботи “найбільшого енергетичного холдингу України” дуже чітко проявився на Донеччині. А саме — у Великому Добропіллі (розташовані поряд шахтарські міста Добропілля, Білецьке, Білозерське. Новодонецьке).

І стиль цей пов’язаний як з адміністративним ресурсом, так і з вельми гнучким підходом до взятих на себе зобов’язань.

А застосовуватися він почав ще перед приходом Донецької паливно-енергетичної компанії до шахт Добропільщини.

Власне, саме наближеність до влади дозволила “донецьким енергетикам” отримати у користування 6 державних шахт з промисловим запасом вугілля у 370 мільйонів тонн.

 

Шахти у оренду, кінці — у ОРДЛО

 

На початку 2010-го на посаду президента України вступає уроженець Донетчини Віктор Янукович. Першим заступником міністра вугільної промисловості стає ще один виходець з шахтарського краю, топ-менеджер ТОВ “Донбаська паливно-енергетична компанія” Юрій Чередниченко.

А вже влітку того ж року Кабмін Азарова видає розпорядження щодо передачі в оренду цілісного майнового комплексу держпідприємства “Добропіллявугілля”.

У результаті Фонд державного майна укладає договір оренди величезного вуглевидобувного комплексу, оціненого у 1 млрд 355 млн грн, зі створеним два місяці тому ТОВ “ДТЕК Добропіллявугілля”. І хоча фірма без імені-досвіду, кінцевий її власник у тому ж, 2010 році, вже вп’яте очолив рейтинг найбагатших українців з капіталом у 17,8 млрд$. А куратор процедури оренди, перший заступник міністра вугільної промисловості Юрій Чередниченко через пару місяців після підписання договору очолює нове дітище пана Ахметова.

Українські ЗМІ наводили слова гендиректора ДТЕК Максима Тимченка: “Проведення Фондом держмайна відкритого конкурсу з метою залучення великого стратегічного інвестора стало першим подібним прецедентом і символом початку масштабних реформ у вугільній галузі”.

Натомість експерти енергоринку відзначали, що олігархічним структурам набагато дешевше отримувати контроль над державною власністю через оренду, ніж через приватизацію.

А як відбувався конкурс, чи були ще бажаючі орендувати на 49 років одне з найбільших вугледобувних підприємств України, та наскільки прозоро та законно усе відбувалося?

Виявляється, дізнатися про це, принаймні найближчим часом, вже не вдасться.

Як випливає з відповіді Фонда державного майна України на інформаційний запит, у липні 2014 року озброєні бойовики двічі вривалися до регіонального відділення ФДМ у Донецьку та викрали службову документацію. Зокрема, і матеріали справи щодо оренди ДП ”Добропіллявугілля”.

 

Королі териконів не дотрималися слова

 

 “Почему я хочу победить бедность? Потому что я ее ненавижу!”

Рінат Ахметов.

 

Після приходу компанії донецького олігарха до шахт Добропільщини життя шахтарів та й міст регіону загалом повинно було змінитися. І однозначно — у кращий бік. У цьому тоді переконували топ-менеджери ДТЕКу.

Договором оренди передбачено збільшення видобутку вугілля до 5,2 млн тонн (з 2,3 млн тонн), залучення 2 млрд грн на модернізацію обладнання, збереження робочих місць тощо.

Але навіть наближеність до центральної влади, коли країною фактично одноосібно керували вихідці з Донбасу, “професіоналам ДТЕК” не вдалося виконати передбачені договором зобов’язання.

Це чітко видно по обсягах видобутку вугілля. Ані за 5 років, ані до сьогодні, не вдалося навіть наблизитися до позначки у 5 мільйонів тонн. 2015-го шахти “ДТЕК Добропіллявугілля” видали на гора 2,2 млн, 2018-го — 2,9 млн.

Та й нарощувати видобуток — вже нема кому. За десять років перебування під контролем структур пана Ахметова чисельність працівників “Добропіллявугілля” зменшилася з 15 тисяч до 5,5 тисяч. Саме стільки працівників підприємства перебувало у реєстрі застрахованих осіб Пенсійного фонду станом на лютий 2020 року.

Як же ДТЕКу вдалося позбутися зайвих з точки зору його менеджерів працівників?

Розповідає голова Добропільського теркому профспілки працівників вугільної галузі Петро Древаль:

  • Практично ніякого скорочення працюючих у ТОВ “ДТЕК Добропіллявугілля за цей період не було. Там тільки одиниці. Основна маса людей написали заяву за власним бажанням. Тому що, якщо людина звільняється офіційно, з попередженням служб зайнятості, тоді їй виплачується норми, закладені у нашому колдоговорі, — допомога у розмірі тримісячної зарплатні. Якщо ж людина добровільно уходила, компанія виплачувала, найчастіше, шестимісячну (допомогу). І багато хто писав ці заяви і уходили за власним бажанням… Коли людина сама писала заяву, отримувала “шестимісячні”, вона була задоволена, раділа, а коли людині говорили: зачекай, пройде півроку, а інші питання, а побутове паливо, усе інше — “Я зараз отримую, а потім що буде, те буде!”. Була категорія, і зараз є, ображених у тому числі і на профспілку: а чому ви нас не попередили, чому не захистили. Ми вам казали, що буде далі, ви нас не послухалися.

 

На тлі невиконання зобов’язань з нарощення обсягів виробництва та одночасного скорочення працівників “Добропіллявугілля”, “професіонали” Р.Ахметова розпочинають у регіоні  потужну піар-компанію. ЇЇ фактичним генератором стає керівник департаменту сталого розвитку компанії ДТЕК Вікторія Гриб (сьогодні — народний депутат України, член “енергетичного” комітету). Постійні конкурси для шахтарів та їх дітей, спортивні змагання, дитячі майданчики, та найдорожчий проект — реконструкція спортивного комплексу та стадіону у Добропіллі вартістю у 25 мільйонів.

Фінансування благодійних проектів здійснювалося через спеціально для цього створену ГО “Центр муніципального розвитку Добропілля”. Але ілюзія тривала недовго.

На сесії Добропільської міськради опозиційний депутат Микола Стрєпоченко заявляє про розкрадання 40 мільйонів гривень, виділених ДТЕКом. За словами Стрєпоченка, кошти розподілялися безпосередньо Вікторією Гриб та міським головою Андрієм Аксьоновим, а “відмивалися” шляхом створення фіктивних фірм та виконання фіктивних об’ємів робіт. А за матеріалами, наданими СБУ, Прокуратура Донецької області розпочинає кримінальне провадження за статтею “розтрата”.

Проте, на гучну та яскраву благодійну діяльність, хоча і з кримінальним присмаком, орендар шахт давав лише однією рукою. Іншою — позбавлявся усього, що вважав неліквідними активами.

Для цього люди ДТЕК потужною командою входять до міської ради на виборах 2015 року. Колишні та нинішні працівники компанії, бізнесмени, що співпрацюють з “Центром муніципального розвитку” — загалом близько третини депутатського корпусу. Плюс вельми лояльний тоді до енергохолдингу Андрій Аксьонов стає міським головою.

Одразу після виборів розпочинається процес передачі величезною кількості об’єктів соціальної сфери, а також котелень, тепломереж з балансу ТОВ “ДТЕК Добропіллявугілля” у власність громад чотирьох міст Великого Добропілля. Це лягає величезним тягарем на місцеві бюджети.

Та “благодійність” ДТЕК по відношенню до шахтарського краю має ще один аспект та ще одну “ціну” — для міського бюджету.

У лютому 2020-го на сайті Добропільської міськради з’являється петиція щодо збільшення ставок орендної плати за землю для гірничодобувних підприємств. Яка швидко набирає не тільки необхідну, але й рекордну кількість голосів.

Петицію розглядали на сесії міськради. Хоча Податковим кодексом передбачений розмір орендної ставки від 3 до 12 відсотків, з початку користування шахтами ДТЕК сплачує за найнижчої ставкою.

  • Вони просили — не підіймайте нам процент, ми у землі не допачуємо, будемо вкладати у виробництво. Життя показало інший результат: на землі вони зекономили, але й у виробництво не вклали,- відзначив міський голова Андрій Аксьонов, що почав проявляти значно менше лояльності до енергохолдингу. -Як виглядає ситуація з сусідами: у Добропіллі — 3%, у інших містах, де є ДТЕК — від 6 до 10%.

За даними начальника фінансового управління Добропільської міськради, наразі “ДТЕК Добропіллявугілля” сплачує 5,8 млн грн земельної оренди. У випадку, якби “гірники” платили за найвищою ставкою, міський бюджет щороку отримував би майже 24 млн.

 

 

  

 

 

  • Фатальний Герус

 

 

Карантин завадив бунту шахтарів?

 

Квітень 2020, шахта “Білозерська” ТОВ “ДТЕК Добропіллявугілля”.

  • Якби не умови сьогоднішнього карантину, я думаю, вже були би тисячі шахтарів у місті Києві, і біля Кабміну, і на Банковій вулиці, і перед Верховною Радою. Але ми не маємо сьогодні можливості брати участь у протестних акціях. Тому у такому режимі очікування знаходимося.

Голова Конфедерації незалежних профспілок Донецької області Дмитро Зелений розповідає про настрої серед гірників.

З першого квітня поточного року компанія ДТЕК вивела у простой (зупинка усіх виробничих процесів, крім підтримки життєдіяльності) шахти “Добропіллявугілля”. Поки що — на два місяці. У цей період гірники знаходитимуться вдому та  отримуватимуть тарифну ставку або оклад. Це близько 8000 грн замість 28000.

Причина, яку назвала прес-служба енергокомпанії — “системна криза у енергетичній галузі України”.

Життя одразу чотирьох шахтарських міст з населенням у понад 70 тисяч мешканців опинилося на межі зупинки. Адже останнє століття тут усе оберталося навколо шахт.

Під загрозою зрива — виконання місцевих бюджетів.

  • Податок з доходів фізичних осіб — 80% у долі бюджету. У грошовому вимірі — 130-140 млн грн у рік.- Каже заступник міського голови Добропілля, колишній працівник ДТЕК Олексій Кормільцев.- Підприємства компанії ДТЕК — це 65% частки ПДФЛ. Можу сказати, шахти — містоутворюючі підприємства, без яких місто не може існувати взагалі.

Отже, за два місяці простою шахт бюджет Добропілля вже втратив близько 12 мільйонів гривень.

 

Полювання на “енерговідьом”

В усіх своїх нинішніх проблемах гірники Добропільшини, керівники профспілок звинувачують політику держави у енергетичній сфері, а персоніфікованим злом стала для них одна людина — голова парламентського комітету з питань енергетики Андрій Герус.

 

В середині вересня минулого року Верховна Рада приймає “поправку Геруса” до Закону “Про ринок електричної енергії”. Впроваджені зміни дозволили учасникам ринку купувати електрику з країн, що не є сторонами європейського Енергетичного Співтовариства (а це — Росія та Білорусь) за двосторонніми договорами. Сам автор поправки наголошував, що вона спрямована на підвищення конкуренції та зниження цін на внутрішньому енергоринку.

Натомість противники розпочали шалену кампанію, звинувативши автора поправки у “торгівлі на крові” та лобіюванні інтересів олігарха Коломойського. Наприкінці 2019 року парламент вносить чергові зміни до закону, якими “забороняється продаж та/або постачання електричної енергії, імпортованої з Російської Федерації, за двосторонніми договорами та на внутрішньодобовому ринку”.

За даними, озвученными Андрієм Герусом, впродовж першого кварталу 2020 року до об’єднаної енергосистеми України потрапляло лише 0,2% російської електроенергії.

Андрій Герус, ФБ:

Такий мізерний обсяг і раніше не впливав на вугільну галузь, і зараз його фактична заборона також ніяк не допоможе вугільній галузі.

Такий імпорт раніше виконував функцію “рушниці, яка висить на стіні”, тобто мав психологічний ефект — унеможливлював цінові змови та неконтрольоване зростання цін.”

 

А на початку квітня Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг на час карантину повністю забороняє імпорт електрики з Росії та Білорусі.

Не менш вагомі здобутки борців з “торгівлею на крові”, а також лобістів ДТЕКу, — на іншому, вугільному фронті. З 1 травня уряд запроваджує 65% мито на деякі марки російського вугілля.

Весна-2020 приносить найбагатшій людині України відчутну перемогу і на політичному ринзі — 12 березня прем’єр-міністром стає Денис Шмигаль. Який до цього працював директором Бурштинської ТЕС “ДТЕК Західенерго”. До речі, можливе зловживання ДТЕК монопольним становищем на “Бурштинському енергоострові” розслідує Антимонопольний комітет України спільно з Секретаріатом Європейського енергетичного співтовариства.

Але хлопці з донецьких териконів не звикли зупинятися на півшляху.

18 квітня у ефірі телеканалу “Україна” обговорюється можливий колапс енергосистеми та ймовірність віялових відключень електроенергії. Врятувати ситуацію, на думку запрошених до ефіру та лояльних до ДТЕК спікерів, може… “власний” міністр енергетики.

Генеральних директор ДТЕК Енерго Дмитро Сахарук:

  • Вихід один — усіх цих популістів, блогерів прибрати (від керування енергетикою), знову пустити туди людей, які розуміють, тобто призначити міністра енергетики, який знає, що робити. А потрібно швидко, чітко, системно приймати рішення по заданому алгоритму. Я думаю, через два-три тижні ми побачимо перший результат.

Одночасно наближені до енергохолдингу політики продовжують травлю Андрія Геруса. Колишній керівник департаменту сталого розвитку компанії ДТЕК, а нині народний депутат, член “енергетичного” комітету Вікторя Гриб звертається до Президента, Прем’єр-Міністра та Голови Верховної Ради і просить, серед іншого, “розглянути результати роботи голови комітету, а також визначитись про відповідність його займаній посаді”.

Проте, повертаючися до шахт Добропілля, проблеми з видобутком вугілля у компанії почалися ще тоді, коли пан Герус працював у приватній фірмі та надавав інвестиційні та брокерські послуги.

Ще у середині 2014, нібито через нерентабельність, було зупинено роботу однієї з орендованих у держави шахт, “Білецької”, з запасами вугілля у 90 мільйонів тонн. Наразі ДТЕК узгоджує з Фондом держмайна її повне закриття.

 

 

  • Зелені тарифи” замість “чорного золоту”

 

 

Надприбутки за турботу про довкілля

 

Те, що “зелена енергетика” у шкалі пріоритетів президента ФК “Шахтар” давно потіснила “чорне золото” — гірникам добре відомо.

Петро Древаль,  голова Добропільського теркому профспілки працівників вугільної галузі:

  • Хто уважно стежить за генерацією, її джерелами — різко зріс об’єм “зеленої енергетики”. Сонячні, вітрові електростанції. І тариф для власника цих електростанцій набагато вигідніший, ніж по тепловій енергетиці… Інтереси і у “зеленій”, і у тепловій — власник один і той самий.

Так, справді, структури пана Ахметова володіють одними з найбільших потужностей відновлювальних джерел енергії. Два роки тому частина цих активів зосереджується у ТОВ “ДТЕК ВДЕ”.

На офіційному сайті компанії ДТЕК розділ “Зелена енергетика” у структурі бізнесу розміщений на першому місці, випереджаючи теплову енергетику, видобуток газу, розподіл електроенергії.

Наприкінці минулого року потужності компанії у відновлювальній енергетиці досягли 1 Гігават (1000 Мегават). Це — потужність одного атомного енергоблоку і приблизна потужність споживання Києва.

У планах компанії — подальше нарощення потужностей ВДЕ. А стратегічна мета, прописана на сайті,- стати вуглецево нейтральною компанією до 2040 року.

Натомість мотиви активного освоєння дружньої до довкілля енергетики — не тільки благородні.

Україна викуповує Гігавати зеленої електрики у виробників за найвищими у світі тарифами — по 30-45 євроцентів за кВт-год.

А її частка на енергоринку невпинно зростає:

Так сьогодні у деякі години виробниками по зеленому тарифу генерувалося близько 3700 МВт або 21% від всієї електроенергії, яка споживається у цю годину.”  А.Герус, ФБ, 26 березня 2020р.

Отже, очевидно, “зелені” все більше і більше будуть витискати із роботи інші види генерації, зокрема ті, які дешевші та ті, які дають більше робочих місць. Іншими словами не імпорт, а “зелені” сьогодні звільняють шахтарів. Можна по різному відноситися до цього факту, але це факт. Найбільші СЕС та ВЕС сьогодні у власності ДТЕК. Отож, ДТЕК, будуючи генерацію на найвищому у Європі “зеленому” тарифі, забирає роботу у шахтарів своїх шахт. Можна довго брехати через свої телеканали та через своїх продажних політиків/депутатів/експертів, але все одно правда стає очевидною.”,- додає голова “енергетичного” комітету.

 

У передчутті зеленого коллапсу

 

Наприкінці минулого року голова НКРЕКП Валерій Тарасюк направляє листа голові парламентського комітету з енергетики Андрію Герусу, у якому описує проблеми, що виникли внаслідок стрімкого поширення відновлювальних джерел енергії.

Так, потужність ВДЕ за підсумками 2020 може зрости до 8 ГВт. а її вартість для держави — до 42,5 млрд грн. А вже наступного року “складеться ситуація, коли Оператор системи передачі вимушений буде обмежувати генерацію з ВДВ (до 21% генерації)”. При цьому вартість цих обмежень для держбюджету становитиме 10 млрд грн., оскільки відповідно до ЗУ “Про ринок електричної енергії”, обмеження відпуску електрики ВДЕ компенсується їх власникам за зеленим тарифом.

А альтернативою обмеження  генерації об’єктами ВДЕ є обмеження атомної енергетики, яка є найдешевшою в Україні. У цій ситуації голова НКРЕКП прогнозує подорожчання електроенергії для споживачів на 35 коп. та невиплат виробникам за “зеленим” тарифом, оскільки держава буде не в змозі компенсувати у повному обсязі.

Звісно, після таких заяв голови НКРЕКП, лояльні до структур пана Ахметова політики предали пана Тарасюка “анафемі”, як до цього робили з паном Герусом. Лідер Радикальної партії Олег Ляшко в ефірі телеканалу Ріната Ахметова:

  • Має бути переобраний склад НКРЕКП, тому що нинішній склад на чолі з головою комісії Валерієм Тарасюком — вони перетворилися “фунтами”, які виконували політику знищення української енергетики.

 

Ну а що ж отримує український бюджет від стрімкого розвитку альтернативної енергетики?

А отримує він мільярдні збитки.

Так, у тому ж листі голови НКРЕКП до голови комітету Верховної Ради називаються тарифи на “зелену” енергетику у країнах ЄС: 4-5 євроцентів за Кіловат-годину. Натомість в України тариф для об’єктів ВДЕ, побудованих у період  2010-2015 рр., минулого року коливався від 30 до 46 євроцентів. Тобто — майже у 10 разів вище!

А за інформацією члена НКРЕКП Д.Коваленка, наданої на інформаційний запит, держава відшкодувала 2019-го власникам ВДЕ 24,5  мільярди гривень. Компенсувала за найвищими у світі тарифами. Якщо порівняти з над актуальною сьогодні сферою охорони здоров’я, то розмір державної медичної субвенції місцевим бюджетам у бюджеті поточного року- це лише 14,5 мільярдів гривень.

Нагадаємо, “зелений тариф” та механізм його відшкодування запроваджено 2009 року, а пролобійовані законодавчі зміни, на думку експертів енергоринку, були у інтересах олігархічних структур.

А вже поточного року, за прогнозними розрахунками НКРЕКП, вартість виробленої “зеленої” електрики становитиме понад 46 млрд грн. Якщо ж доведеться запроваджувати обмеження на генерацію ВДВ, то, за даними Нацкомісії, вже наступного року Україна компенсуватиме їх власникам 10 мільярдів гривень за взагалі не використані потужності.

 

––––-

А тим часом на Донеччині, у Добропіллі, усе частіше задаються питанням — чи можливе життя без шахт?

Місцева влада поспіхом розглядає проекти диверсифікації надходжень до бюджету, стимулювання малого та середнього бізнесу, залучення вітчизняних та закордонних інвестицій.

Усі розуміють — за найсприятливіших умов ці проекти можуть принести суттєві результати лише через декілька років.

Та й чи зможуть колишні шахтарі працювати і інших сферах, навіть якщо вдасться створити робочі місця?

Сергій Раєвич усе професійне життя пропрацював на шахтах Добропільщини. Він не вірить, що вдасться знайти зіміну шахтам.

  • Тут усі вугільні міста та селища. Вони росли у 60-ті роки (минулого століття), коли відкривали вугільні підприємства. Тут немає фабрик, заводів. Ось і все. На даний момент дорога до Польщі закрита. Ні роботи, нічого.

    по материалам:  ord-ua.com